|
У розділі матеріалів: 7
Показано матеріалів: 1-7 |
|
Службове слово являє
собою неподільне утворення, зміст якого фіксований мовою. Службові слова не можна
використовувати у якості імен. Коментарі в коді програми оформлюються фігурними дужками {коментар} або ж сполученням звичайних дужок із зірочкою (*коментар*).
Зарезервовані слова:
and,
asm,
array, begin, case, const,
constructor, destructor, div, do, downto, else, end, exports, file, for,
function, goto, if,
implementation, in, inherited, inline, interface, label, library, mod, nil,
not, object, of, or, packed, procedure, program, record, repeat, set, shl, shr,
string, then, to, type, unit, until, uses, var, while, with, xor,
absolute, assembler, export, external, far, forward, index, interrupt, near,
private, public, resident, virtual.
Використання імен псевдомасивів Port, PortW, Mem, MemW, MemL не
викликає помилки, але унеможливлює їх подальше застосування. |
Типи |
Переглядів: 529 |
Додав: Cherry |
Дата: 17.04.2012
|
|
Блок-схеми:
Фізичне представлення задачі для її аналізу або розв'язування за допомогою спеціальних символів (геометричних образів), які позначають такі елементи, як операції, потік, дані тощо. Блок вхідних та вихідних даних прийнято позначати паралелограмом, блок обчислень (обробки) даних — прямокутником, блок прийняття рішень — ромбом, еліпсом — початок та кінець алгоритму.
|
Алгор́итм —
послідовність, система, набір систематизованих правил виконання обчислювального
процесу, що обов'язково приводить до розв'язання певного класу задач після
скінченного числа
операцій.При
написанні комп'ютерних програм алгоритм описує логічну послідовність операцій.
Для візуального зображення алгоритмів часто використовують блок-схеми.Кожен алгоритм є списком добре
визначених інструкцій для розв'язання задачі. Починаючи з початкового стану,
інструкції алгоритму описують процес обчислення, які відбуваються через
послідовність станів, які, зрештою, завершуються кінцевим станом. Перехід з
одного стану до наступного не обов'язково детермінований — деякі алгоритми
містять елементи випадковості.Поняття алгоритму належить до
первісних, основних, базисних понять математики, таких, як множина чи
натуральне число. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (арифметичні
дії над цілими числами, знаходження найбільшого спільного дільника двох чисел
тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, в явному вигляді поняття
алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.Часткова формалізація поняття
алгоритму почалась зі спроб розв'язання задачі розв'язності (нім.
Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт в 1928 році. Наступні
формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[2] або
«ефективного методу»[3]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції
Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років,
λ- числення
Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина
Тюринга, розроблена Аланом Тюрингом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В
методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З
методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з
наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму
за граничних умов задачімаємо ідеальне рішення нагальних проблем
науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності
в формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На
основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція
(теорія) експертних систем. |
|
|
| » Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
